Тематичний рік 2017: Люди та навколишнє середовище
У центрі уваги тематичного року були різноманітні взаємодії людини з навколишнім середовищем. Плідне формування цих взаємовідносин завжди було одним із найбільших викликів для людства. Для науки і досліджень це одне з центральних завдань майбутнього.
Численні установи в Майнці та його околицях займаються питаннями сталого розвитку та формування відносин людини з навколишнім середовищем або розробляють рішення та продукти, які дають нам можливість вести здоровий спосіб життя в сприятливому для цього середовищі. Низка наукових установ та проектів у цьому регіоні допомагає просувати та аналізувати ці розробки.
Тематичний рік також висвітлював пріоритетні напрямки міської програми, пов'язані з темою «Людина і навколишнє середовище». Заходи тематичного року підхоплювали ці пріоритетні напрямки, виносили їх на наукову та публічну дискусію і підтримували присутність цієї програми у свідомості громадськості.
Чому в Майнці?
У Майнці було започатковано епоху «антропоцену»
З точки зору геології, ми знаходимося в голоцені, який почався приблизно 11 000 років тому. Однак лауреат Нобелівської премії з хімії Пол Крутцен у 2000 році ввів термін «антропоцен», щоб підкреслити, що наші дії мають вирішальне значення для майбутнього розвитку нашої планети. Антропоцен розглядає людину як фактор, що безповоротно змінює геологічні, біологічні та атмосферні процеси на Землі.
Прикладами того, наскільки сильно людина впливає на навколишнє середовище на глобальному рівні, крім зміни клімату, можна назвати вимирання видів або засмічення океанів. Незважаючи на те, що цей термін все ще є предметом бурхливих дискусій серед геологів, він вже став невід'ємною частиною науки та суспільства. Наразі численні наукові дослідження в галузі природничих і гуманітарних наук присвячені цій концепції, яку в більш широкому сенсі можна порівняти з поняттям «Майбутнє Землі».
Нобелівський лауреат Пол Крутцен багато років працював у Майнці. З 1980 по 2000 рік він був директором Інституту хімії імені Макса Планка в Майнці, а в 1995 році отримав Нобелівську премію з хімії за свої роботи в галузі атмосферної хімії.