У 1925 році, у віці 28 років, Штомпс купив свій перший старий типографський прес і разом із двома друзями вручну друкував у Берліні-Фріденау «поезію в маленьких вузьких зошитах». Це було початком його першого видавництва, якому він дав назву «Rabenpresse» (Воронячий прес). «Початок мого «Rabenpresse» був протестом проти того, що створює мотор: величезний тираж, який виключає все незвичайне. Все почалося з ручного преса, який ми з Гебсером купили, але не розуміли, як ним користуватися. Не виходило нормального друку. Ми втішали себе пляшкою – і з кожним ковтком шнапсу її обриси здавалися нам примарним вороном, а ручний важіль – крилом, що готується до удару» (V.O.Stomps: Gelechter. Франкфурт-на-Майні. 1962).

На початку 1930-х років видавництво Rabenpresse було центром, навколо якого збиралася поетична молодь Німеччини, а його видавець Штомпс, незважаючи на політичну напруженість, що постійно зростала, навіть ризикуючи власним життям, захищав своїх авторів.

Друга світова війна унеможливила продовження діяльності видавництва «Rabenpresse». «Він ніколи не керувався міркуваннями, які виходили за межі його художнього розуміння» (Г.Б. Фукс/Гаррі Просс (ред.): guten morgen vauo. с. 23; Франкфурт: 1962).

Незабаром після звільнення з військового полону він почав працювати в видавництві Eremiten-Presse. І тут він знову виступав видавцем «молоді». Видавнича програма визначалася текстами, які інші видавництва не наважувалися публікувати. У 1954 році видавництво Eremiten-Presse переїжджає до Стірштадта в Таунусі, в старий фахверковий будинок, який Штомпс назвав «замком Сансурі».

Там Штомпс жив і працював разом із співробітниками свого видавництва. До цієї спільноти життя і праці були залучені також автори, які деякий час мешкали в Штірштадті і там самостійно верстали, друкували і брошурували свої книги. Як письменник, В.О. Штомпс займався різними формами вираження. Окрім віршів, епіграмів, есе та роману, його байки належать до найоригінальніших літературних творів.

У 1965 році він отримує літературну премію імені Теодора Фонтане міста Берліна. «Його творчість є живим свідченням внутрішньої необхідності. Його поетична своєрідність виникла з реальних психологічних конфліктів і не може бути відокремлена від його літературних якостей» (guten morgen vauo, с. 59). Як видавець і письменник, Штомпс сприяв створенню простору, в якому могло розвиватися художнє та духовне життя.

За допомогою своїх видавництв він намагався створити такі простори в невеликому масштабі. Фінансова рентабельність ніколи не відігравала для Штомпса важливої ролі в його видавничій діяльності, навпаки: для фінансування своїх видавничих проектів і свого життя він мусив приймати сторонні замовлення на друк.

Після розриву з видавництвом Eremiten-Presse в 1967 році він повертається до Берліна і у віці 70 років відкриває там видавництво «Neue Rabenpresse». Оглядаючись назад, він може похвалитися понад сорокарічною видавничою діяльністю, в рамках якої було видано 300 авторів і книг. У 1970 році Штомпс помер у бідності. Книги, видані В.О. Штомпсом, вирізняються в багатьох аспектах: як форма, так і зміст характеризуються сміливістю та цікавістю до нового.

Будь то нові техніки, винахідливість у типографії або підтримка нових молодих авторів. Інновації та прагнення до нового були характерними рисами особистості Штомпса.

У цьому сенсі нагороджені роботи повинні бути пов'язані з діяльністю В.О. Штомпа «за змістом, наміром та особистим залученням. Це можуть бути як окремі значні видання, так і весь творчий доробок видавця, графіка або літератора».